Що буде після 6 червня : Україна готується до змін у торгівлі з Євросоюзом

З 6 червня ЄС поверне квоти на імпорт української агропродукції. Експерти оцінюють можливі втрати України від 1.5 до 3 млрд євро.

У п’ятницю, 6 червня, Європейський Союз почне стягувати мита при імпорті української аграрної продукції. Якими є політичні причини цього рішення та наскільки важкими для України стануть його економічні наслідки - з’ясовував кореспондент УНН.

Що передувало запровадженню мит

Так звані автономні торгові заходи (АТМ), які скасовують мита на українські товари, діють з моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну в 2022 році, щоб дати змогу Україні експортувати свою сільськогосподарську продукцію по суші.

Але країни ЄС, які межують з Україною, включаючи Польщу, Угорщину, Румунію та Словаччину, нарікали на те, що український імпорт підриває внутрішні ціни та спровокував хвилювання серед фермерів.

Єврокомісія запровадила "екстрене гальмування", що обмежує імпорт продуктів харчування, таких як яйця, птиця, цукор, овес, кукурудза, крупи та мед, яке може бути активовані, щойно рівень імпорту перевищить певний поріг.

Заходи закінчуються на початку червня і цього разу, як повідомлялося, не будуть продовжені.

Мита ЄС для України: що відомо

Видання European Conservative розповідає, що ЄС відновить квоти на імпорт української сільськогосподарської продукції, починаючи з 6 червня. Таким чином фактично припиняє свою дію призупинення торговельних обмежень, які діяли від початку повномасштабного вторгнення рф до України. Цей крок було здійснено після схвалення "перехідних заходів" більшістю держав-членів.

Речник ЄС з питань сільського господарства Балаж Уйварі заявив, що це рішення знаменує повернення до угоди про ПВЗВТ 2017 року, а не продовження дії автономних торговельних заходів (АТМ), які дозволяли Україні безмитний доступ з 2022 року. Квоти тепер діятимуть до кінця року, охоплюючи 7/12 річних обсягів.

Видання Politico зазначає, що на думку критиків цього нововведення, скасування квот може серйозно зашкодити ослабленій війною економіці України. Голова економічного комітету Верховної Ради України Дмитро Наталуха, заявив, що зміни можуть коштувати трьох мільярдів євро — близько 70% очікуваного зростання України у 2025 році. "На жаль, цю обіцянку не було виконано", — сказав він, критикуючи ЄС за нездатність здійснити більш гнучку заміну системи.

Брюссель заперечує цю цифру, а Леон Дельво з Генерального директорату з питань торгівлі стверджує, що реальні втрати ближчі до суми 1,5 мільярда євро.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск визнав лобіювання змін, незважаючи на заяви про підтримку України. Критики кажуть, що з наближенням виборів у Польщі Туск став на бік брюссельських бюрократів щодо взаємодії з Україною.

Попри пропозицію Києва обмежити імпорт чутливих товарів, переговори щодо постійної угоди залишаються застопореними.

"Санкції" проти України

Політичні причини криються в тому, що в Європейській трійці (Німеччині, Франції і Великій Британії) дуже неоднозначна політична ситуація. Наприклад зростання впливу "Альтернативи для Німеччини", її рейтинг показовий. Хоча вона відсунута від коаліції, але це червона лампочка вже блимає. Британському прем’єру Кіту Стармеру в спину дихає партія реформ Найджела Фараджа. Це фактично "трампісти" у британській політиці. У Франції Макрон тримається, але все дуже не просто. І саме тому вони намагаються якось балансувати політику та економіку

- пояснив політолог Андрій Золотарьов.

Політолог додав, що досягти такої мети, збалансування політики і економіки, європейські партнери вирішили за рахунок саме відміни митного безвізу для України.

Збалансувати можна лише за рахунок відміни митного безвізу, який діяв до недавнього часу. Це все одно що накладання економічних санкцій на Україну. Це якщо називати речі власними іменами. Нам фактично розповідають, що треба підтримувати Україну, а по суті виходить так, що ми втрачаємо близько трьох мільярдів євро

- зазначив Золотарьов.

Він також нагадав, що питання позбавлення України митного безвізу вже просувалася в Європі. Зокрема під час блокування кордону польськими фермерами.

"Цю тему лобіювали і польські аграрії. Отже, політичний тиск призвів до того, що цей митний безвіз скасовується", - зазначив політолог.

Він також додав, що таким чином уряди європейських країн намагаються уникнути приходу до влади в їхніх країнах так званих "трампістів", але по суті робиться це за рахунок України.

"Фактично вони намагаються зупинити шлях "трампізації" Європи. Це ніби і непогано для України, але якось так виходить, що ця політика здійснюється за рахунок нашої держави. Можна так міркувати", - підкреслив Золотарьов.

Все не так погано

Втім, оцінка ситуації з боку економістів відрізняється від дещо похмурого бачення політологів. Зокрема, економіст Олег Пендзин пояснює, що 6 червня буде повернуто лише деякі квоти на українську аграрну продукцію.

6 червня повертаються квоти на українську аграрну продукцію в Європейський союз. Це означає, що лише певний обсяг української аграрної продукції буде проходити в режимі вільної торгівлі

- пояснив економіст.

Він також підкреслив, що по суті Україна і Європейський Союз повертаються до того рівня взаємовідносин, який був до повномасштабного вторгнення росії.

"Загальний обсяг квоти дуже маленький. Фактично, той що був у 2021 році. Ми просто входимо у той стан, який був до повномасштабного вторгнення", - зазначив Пендзин.

Пендзин також оптимістично налаштований щодо можливих ударів по українській економіці внаслідок цих мит, вважаючи, що глобально вони не вплинуть на ситуацію.

"Просто українські аграрії недоотримають три мільярди євро. І все", - підсумував економіст.

Інформує unn.ua