Гарднерельоз є поширеним інтимним порушенням, з яким стикається значна кількість жінок репродуктивного віку. Через несвоєчасне виявлення або самолікування він може призвести до ускладнень і вплинути на якість життя. Своєчасна діагностика, грамотне лікування та профілактичні заходи допомагають ефективно впоратися з проблемою та уникнути рецидивів у майбутньому.
Що таке гарднерельоз?
Гарднерельоз — це порушення мікрофлори піхви, яке виникає через надмірне розмноження бактерії Gardnerella vaginalis. У нормі вона може бути присутня в невеликій кількості, але при зниженні кількості лактобактерій (корисної мікрофлори) гарднерели починають активно розмножуватись, що призводить до розвитку бактеріального вагінозу.
Це не класична інфекція, що передається статевим шляхом, однак статевий контакт може сприяти її виникненню.
Причини
Причин розвитку гарднерельозу може бути кілька, і часто вони пов’язані з порушенням природної мікрофлори піхви. Найпоширеніші фактори, що провокують патологію:
- Порушення балансу мікрофлори піхви — найчастіше виникає через зменшення кількості лактобактерій, які підтримують кисле середовище та пригнічують ріст патогенних бактерій.
- Часті або агресивні спринцювання — вимивають нормальну мікрофлору та порушують природний захист.
- Безконтрольне використання антибіотиків — знищують не лише шкідливі, а й корисні бактерії.
- Гормональні зміни — вагітність, менопауза, використання гормональних контрацептивів можуть впливати на мікрофлору піхви.
- Зниження імунітету — загальні захворювання, стрес, хронічна втома послаблюють захисні сили організму.
- Зміна статевого партнера або часта їх зміна — може призводити до порушення мікробного балансу.
- Носіння тісної або синтетичної білизни — створює сприятливе середовище для розвитку патогенних бактерій.
Симптоми гарднерельозу
Прояви гарднерельозу можуть варіюватися залежно від ступеня порушення мікрофлори та індивідуальних особливостей організму. Найчастіше жінки мають такі скарги:
- сірі або білуваті виділення з піхви з характерним «рибним» запахом;
- печіння або свербіж у ділянці статевих органів;
- дискомфорт або біль під час статевого акту;
- збільшення виділень після менструації або статевого контакту;
- рідше — незначний біль при сечовипусканні.
У деяких випадках гарднерельоз може протікати безсимптомно, що ускладнює його своєчасне виявлення та лікування.
Діагностика
Для підтвердження гарднерельозу важливо звернутися до гінеколога або дерматовенеролога, який призначить відповідні дослідження. Основні методи діагностики включають:
- Гінекологічний огляд — для оцінки стану слизової оболонки та характеру виділень.
- Мікроскопія мазка — виявлення «ключових клітин» (епітеліоцитів, покритих бактеріями).
- ПЛР-діагностика (полімеразна ланцюгова реакція) — якісне визначення бактеріальної ДНК Gardnerella vaginalis у зішкрібі зі стінок піхви або в сечі. Детальніше про ПЛР на визначення гарднерели можна почитати на сторінці https://nikolab.com.ua/uk/prices/1357-2/.
- Посів на флору з визначенням чутливості до антибіотиків.
- Амінотест (тест з калієвим гідроксидом) — виявлення характерного «рибного» запаху.
- Вимірювання pH вагінального середовища — гарднерельоз супроводжується підвищенням pH понад 4,5.
Застосування ПЛР-методу дозволяє з високою точністю виявити наявність Gardnerella vaginalis навіть при безсимптомному перебігу та своєчасно розпочати терапію.
Методи лікування гарднерельозу
Лікування гарднерельозу спрямоване на відновлення нормальної мікрофлори піхви, усунення неприємних симптомів та запобігання ускладненням. Підхід до терапії залежить від віку пацієнтки, наявності супутніх захворювань, вагітності та рецидивів у минулому.
Основні цілі лікування:
- усунути надмірний ріст Gardnerella vaginalis;
- нормалізувати мікробіоценоз піхви;
- зменшити ризик повторних епізодів інфекції.
Для лікування гарднерельозу в сучасній гінекологічній практиці застосовуються такі методи:
- Антибактеріальна терапія. Можуть призначатися засоби перорально або у вигляді вагінальних супозиторіїв, гелів, кермів, таблеток.
- Протирецидивна терапія. Показано застосування пробіотиків для відновлення корисної мікрофлори, а також вітамінно-мінеральна підтримка імунітету.
- Місцеве лікування. Вагінальні антисептики (наприклад, хлоргексидин, повідон-йод).
Також може бути потрібна терапія статевого партнера, особливо при повторних рецидивах. Не менш важлива корекція способу життя, уникнення частого спринцювання, застосування агресивних засобів інтимної гігієни.
У вагітних жінок лікування проводиться з підбором безпечних препаратів, переважно місцевої дії. У пацієнток з частими рецидивами можлива тривала підтримуюча терапія.
При лікування дівчаток-підлітків перевага надається щадним препаратам та коротким курсам терапії під наглядом лікаря.
Самолікування може призвести до ускладнень або хронічного перебігу, тому важливо дотримуватись рекомендацій спеціаліста та при появі симптомів відразу звертатися до фахівця.
Профілактика гарднерельозу
Щоб знизити ризик виникнення або рецидиву гарднерельозу, варто дотримуватись простих, але ефективних заходів профілактики:
- Дотримання інтимної гігієни. Регулярне, але не надмірне очищення зовнішніх статевих органів без агресивних засобів, уникнення спринцювання, яке порушує природний баланс мікрофлори.
- Використання бар’єрної контрацепції. Презерватив знижує ризик передачі збудника при статевому контакті.
- Обмеження кількості статевих партнерів. Часта зміна партнерів підвищує ймовірність інфекцій піхви.
- Раціональне використання антибіотиків. Варто уникати самолікування; антибіотики мають призначатися лише лікарем.
- Підтримка імунітету. Важливим є збалансоване харчування, достатній сон, уникнення стресів.
- Носіння білизни з натуральної тканини. Бавовняна білизна краще пропускає повітря та знижує ризик розмноження бактерій.
- Регулярні гінекологічні огляди. Дають змогу вчасно виявити порушення та запобігти ускладненням. Тож варто проходити огляд 1-2 рази на рік.
Дотримання цих рекомендацій допомагає зберегти інтимне здоров’я та зменшити ризик розвитку гарднерельозу.
Гарднерельоз — поширене порушення мікрофлори піхви, яке може спричиняти дискомфорт і негативно впливати на репродуктивне здоров’я жінки. Проте своєчасна діагностика та правильне лікування допомагають швидко відновити природний баланс бактерій і запобігти ускладненням. Профілактичні заходи, зокрема дотримання гігієни, відповідальний підхід до статевого життя та регулярні медичні огляди, є ключовими факторами для збереження інтимного здоров’я.