Командувач Національної гвардії України - Громадянам без стабільного заробітку варто розглядати службу в армії як пріоритет

Мобілізація, військова служба та самовільне залишення частин залишаються гострими питаннями для українського суспільства, оскільки вони стосуються фронту, родин військових, роботи державних інституцій і щоденного відчуття справедливості. На тлі тривалої війни ці теми викликають напругу через потребу постійного поповнення підрозділів, різний рівень готовності людей до служби, страх перед бойовими завданнями та складність пошуку балансу між вимогами оборони і можливостями громадян.

Мобілізація в умовах тривалої війни стосується не лише бойових підрозділів, оскільки армія потребує великої кількості людей для ремонту техніки, медичного супроводу, забезпечення, логістики, харчування та щоденної роботи в тилу. Служба охоплює різні напрями, тому питання комплектування війська пов’язане не тільки з передовою, а й із широкою системою підтримки, без якої фронт не може стабільно функціонувати. Командувач Національної гвардії України Олександр Півненко розповів, яку роль в цьому процесі відіграє мобілізація, чому рекрутинг поки що дає меншу частку особового складу та як армія може стати роботою для тих, хто має фінансові труднощі.

Олександр Півненко заявив, що для стабілізації ситуації на фронті Україні потрібне безперервне поповнення війська, оскільки бойові та тилові підрозділи виконують великий обсяг завдань, які потребують людей із різними навичками. За його словами, громадяни без стабільної роботи або з фінансовими проблемами мають першими розглядати службу як реальний варіант зайнятості.

Командувач повідомив, що Національна гвардія потребує не лише бійців на передовій, адже в армії є багато посад, пов’язаних із ремонтом техніки, харчуванням, лікуванням, забезпеченням і щоденною підтримкою підрозділів.

«Потрібно, щоб люди самі йшли до армії. Потрібно вибудувати комунікацію, знайти правильні слова, індивідуально для шкірного. Перш за все не забувати, що без мобілізації ні перемоги, ні навіть стабілізації фронту не буде. Україна — єдине ціле, де кожен має знайти своє призначення у боротьбі з врагом.

Якщо у тебе проблеми з грошима, якщо не маєш стабільної роботи, то маєш першим йти у військо, бо це у твоїх інтересах. У нас багато тилових частин, багато роботи в цілому. Машини ремонтувати треба, годувати інших треба, лікувати… Це все робота, яку треба виконувати. В армії ми знайдемо тобі місце, де ти будеш приносити максимум користі», — наголосив Півненко.

За його словами, основним джерелом поповнення Нацгвардії залишається мобілізація. Через цей механізм до підрозділів приходить близько 70% особового складу, тоді як рекрутинг забезпечує приблизно 20–30%.

Таке співвідношення показує, що добровільний набір поки не перекриває потреби війська, тому мобілізація залишається основним інструментом комплектування. Півненко вважає мобілізацію комплексним питанням, яке не зводиться лише до набору людей. За його словами, для Національної гвардії мобілізація залишається головним способом поповнення підрозділів, і це мають розуміти всі, хто оцінює реальні потреби війська під час активних бойових дій.

Водночас командувач зазначив, що значного дефіциту особового складу в НГУ він не бачить, хоча певний некомплект зберігатиметься доти, доки триває війна. Минулий рік, за його оцінкою, був важким, однак цього року ситуація стала кращою.

Окремо Півненко пояснив причини самовільного залишення частин. На його думку, значну роль відіграє страх перед невідомим, особливо в тих випадках, коли люди з тилових підрозділів дізнаються про можливе переведення ближче до лінії бойових дій.

«Люди бояться того, чого не бачили, й думають, що це „квиток в один кінець“. Є люди, які боялися, але потрапляють у навчальні центри, знаходять собі друзів і нормально служать. Є й такі, що не можуть воювати, бо дуже бояться. Їх потрібно навчати переступати через свій страх, долати його — і тоді все буде нормально», — зазначив Олександр Півненко.

За його словами, найчастіше, такі випадки трапляються в тилових бригадах, коли окремі частини заводять на лінію зіткнення. Після першого бойового досвіду страх часто слабшає, оскільки людина краще розуміє реальні умови служби й перестає сприймати фронт лише через чутки або тривожні очікування.

Попри проблему самовільного залишення частин, у навчальних центрах, за словами Півненка, рівень втеч залишається невисоким. Командувач назвав показник близько 3%. За його словами, у Нацгвардії активно працюють з цією проблемою та фактично кожного другого військового повертають до служби завдяки наявним алгоритмам і правовим механізмам.

На думку командувача, страх перед фронтом слабшає після певного часу в бойових умовах. Він пояснює це тим, що людина починає розуміти реальну ситуацію, бачить роботу підрозділу, отримує перший досвід і перестає сприймати бойові дії лише через уявлення або тривожні новини

Серед додаткових чинників Півненко назвав інформаційний фон і новини про можливі переговори. За його словами, частина людей читає повідомлення про ймовірне швидке завершення війни й починає думати, що немає сенсу йти на службу, якщо бойові дії можуть припинитися за кілька місяців.

Через це, на його думку, у суспільстві потрібно інакше вибудовувати комунікацію про службу. Командувач вважає, що з людьми треба говорити індивідуально, добираючи зрозумілі аргументи для кожного, бо загальні фрази не здатні переконати людину, яка боїться, сумнівається або не розуміє свого місця в армії.

Півненко вважає, що люди мають самі йти до армії, а держава та військові структури повинні пояснювати, де людина може бути корисною. Він наголошує, що без мобілізації Україна не зможе досягти перемоги або стабілізувати фронт.

Інформує fact-news.com.ua